СЛУЧАЙНАЯ КАРТИНКА


окнечрам_2

Главная страница arrow Статьи по хирургии кисти arrow Травма кисти arrow СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ВАЖКОЇ ТРАВМИ КИСТІ.
СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ВАЖКОЇ ТРАВМИ КИСТІ.

Хірургія України № 4 (28), додаток №1, С.294-295


СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ВАЖКОЇ ТРАВМИ КИСТІ.

Черенок Є.П.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

м. Київ, Україна

 

Вступ. Інтенсифікація виробництва, збільшення частоти дорожньо-транспортних пригод та військових конфліктів спричинили зростання кількості важких травматичних ушкоджень кисті, які зумовлюють часткову або повну інвалідизацію потерпілих. Ґрунтуючись на аналізі даних МСЕК встановлено, що серед травматологічних пацієнтів, які проходили огляд, 30,4% (398 справ) складали пацієнти з наслідками травм кисті [1]. Такі ж данні дає бюро медико-соціальної експертизи Росії – інвалідність при травмах кисті складає 30% [6]. Нажаль ми бачимо зростання інвалідності в порівнянні з 80–90-ми роками минулого століття – 21–28% [5].

Серед причин високої інвалідизації на перше місце виходять помилки або недостатній об’єм при наданні кваліфікованої допомоги [2].

Ведення важкої травми кисті представляє на сьогодення доволі складну та невирішену проблему. В першу чергу складність обумовлена складністю визначення тактики та методів реконструктивно-відновного лікування, в тому числі закриттям травматичних дефектів м’яких тканин та використанням утильних тканин.

Метою роботи стало підвищення ефективності лікування важкої травми кисті шляхом розробки нових та удосконалення існуючих реконструктивно-відновних операцій.

Матеріали та методи. На кафедрі загальної хірургії №2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в підрозділ якої входить Київський міський центр пластичної мікрохірургії та хірургії кисті виконано оперативне лікування 78 пацієнтів з розтрощенням кисті за період 2001–2008 роки.

Травма кисті, в більшості випадків, завжди поєднана, тому перед нами стало питання дати визначення групі травм, які супроводжуються множинними поєднаними ушкодженнями анатомо-функціональних структур кисті. На нашу думку, доцільним був розподіл всіх таких травм в одну нозологічну одиницю – „Важка травма кисті”, яка в себе включає множинні та поєднані ушкодження сухожилків, кістково-суглобового апарату, м’язів, судин, нервів, шкіри, а також розтрощення та відчленування сегментів кисті.

Таким чином, важка травма кисті це травма, яка супроводжується множинними ушкодженнями або втратою структур та може спричинити стійке порушення функції кисті як повноцінної анатомо-функціональної одиниці, порушення фізичного, психічного та соціального добробуту людини.

         Визначення цілеспрямовано дано в однині „важка травма”, а не „важкі травми” тому, як ще відзначили в 1988 році А.П. Кузьміних та О.Н. Штанаков, що ушкоджень може бути декілька, а травма тільки одна [3].

Лікування важкої травми кисті звичайними методами приводить до каліцтва або до значного відсотку втрати працездатності потерпілого.

Визначення важкості травми ми проводили за системою HISS (The hand injury severity scoring), яка була запропонована є D.A. Campbell та S.P.J. Kay (1996). За її допомогою оцінювали ступінь будь-якого ушкодження кисті (незначна, помірна, важка, дуже складна) [7]. Це дозволило зіставити всі види травм між собою відповідно до складності.

Для визначення тактики лікування та вибору адекватного методу реконструктивно-відновного лікування доцільним був розподіл потерпілих на 2-і групи в залежності від стану долонних артеріальних дуг кисті: 1 – без ушкодження долонних артеріальних дуг, 2 – з ушкодженням долонних артеріальних дуг.

Були запропоновані три групи методів закриття дефектів важкої кисті: острівцевими клаптями на нервово-судинній ніжці з басейну променевої та ліктьової артерії (32); закриття дефектів паховим клаптем (39) та вільна аутотрансплантація комплексу тканин зі стопи (7). Для заміщення дефектів кісток в 28 випадках застосовувалася утильна кісткова тканина, в 12 – кісткова аутопластика.

Результати та обговорення.

Віддалені результати вивчено в термін від 6-ти місяців до 2-х років у 48 пацієнтів. Вони були оброблені згідно системи інтегральної оцінки функції кисті та верхньої кінцівки розробленої Американською асоціацією хірургів кисті (AAHS) в модифікації І.М. Курінного [4] Для оптимізації оцінки функціональної здатності та якості життя пацієнтів після важкої травми кисті ми вперше проводили за допомогою адаптованого опитувальника MHQ (Michigan Hand Outcomes Questionnaire) [8]. Шкала MHQ містить шість блоків питань: I блок містить загальні питання, які стосуються функції кисті (наприклад, як добре протягом останнього тижня рухалися пальці кисті); II блок містить питання, які охоплюють основні функції кисті (щипок, гачкоподібний захват, складні координовані рухи кистями та інше); III блок містить питання, які дозволяють оцінити ступінь впливу функціональної недостатності кисті на ввиконання роботи; IV блок містить питання, які стосуються наявності больового синдрому; V блок містить питання про зовнішній вигляд кистей; VI блок містить питання, які стосуються задоволеності пацієнта функціональною спроможністю кисті.

Даний опитувальник MHQ дозволяє, на основі суб’єктивної думки самого пацієнта, дати оцінку всім аспектам функціонування кисті.

         Ми отримали наступні результати комплексного лікування важкої травми кисті: добрі – 79,5%, задовільні – 13,7%, незадовільні –6,8%. Приживлення клаптів відбулось у 70 випадках, в 3-х випадках тотальний, а в 5-ти – частковий некроз.

         Висновки.         

1.     Запропоноване визначення важкої травми кисті не порушує сформовані традиції, але дозволяє усунути безперечні дисонанси існуючої термінології, чітко й обґрунтовано розподілити різновиди травми кисті, облегшити ведення обліку та загального аналізу травм кисті.

2.     Прогностична шкала HISS дозволяє як найшвидше розподілити травми кисті на категорії одразу після ушкодження, і допомогти з висновками щодо подальших дій і доцільного використання ресурсів.

3.     Розроблені та удосконалені методики реконструктивно-відновних операцій при важкій травмі кисті, забезпечують збереження кисті як органу та повноцінні функціональні показники, надають можливість повернути працездатність та знизити ступінь інвалідності потерпілих.

4.     Адаптований опитувальник якості життя MHQ (Michigan Hand Outcomes Questionnaire) дозволив оптимізувати оцінку функціональної здатності кисті після реконструктивно-відновних втручань при важкій травмі кисті.

 

Література.

1.     Гайко Г.В., Страфун С.С., Курінний І.М. Причини і структура інвалідності внаслідок травм верхньої кінцівки // Лікування травм верхньої кінцівки та їх наслідків: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Київ, 2007. – С.15–16.

2.     Козюков В.Г. Реконструктивно-восстановительное лечение больных с тяжелыми последствиями повреждений кисти: Автореф. дис…д-ра мед.наук.– Пермь, 2007.– 38с.

3.     Кузьминых А.П., Штанаков О.Н. Определение понятий в травматологи // Ортопедия, травматология и протезирование.–1988.–№8.–С.71–73.

4.     Курінний І.М. Кількісна оцінка порушень функції кисті та верхньої кінцівки // Лікарська справа. – 1999.–№6.–С. 99–105.

5.     Науменко Л.Ю., Бойко І.В., Хомяков В.Н., Ліфаренко Є.Л.Медико-соціальна характеристика інвалідності, внаслідок травм дистальних відділів верхньої кінцівки // Проблемні питання лікування захворювань та пошкоджень кисті в сучасних умовах: Матеріали другої регіональної організаційно-методичної конференції. – Дніпропетровськ, 2007. – С.50–52.

6.     Родоманова Л.А., Полькин А.Г. Реконструктивная микрохирургия верхней конечности // Травматология и ортопедия России. – 2006.–№4(42).–С. 15–19.

7.     Campbell D.A., S.P.J. Kay The hand injury severity scoring system // J. Hand Surg. [Br].– 1996.– Vol.21,N3.– P.295298.

8.     Horton T.C., Dias J.J., Burke F.D. Social deprivation and hand injury // J. Hand Surg. [Eur].– 2007.– Vol.32,N3.– P.256–261.

 

 

Реферат.

         В основі роботи лежить досвід хірургічного лікування 78 пацієнтів з важкою травмою кисті. Дано визначення важкій травмі кисті. Важкість травми визначали за системою HISS (The hand injury severity scoring). Запропоновані нові та удосконалені існуючі методики реконструктивно-відновного лікування важкої травми кисті. Результати лікування оброблені згідно системи інтегральної оцінки функції кисті та верхньої кінцівки розробленої Американською асоціацією хірургів кисті (AAHS) в модифікації Курінного І.М. та адаптованого опитувальника MHQ (Michigan Hand Outcomes Questionnaire).

 

         Ключові слова: важка травма, кисть, інвалідність, реконструктивно-відновна операція, результати лікування.


 
< Пред.   След. >
© 2018 Хирургия кисти микрохирургия кисти